Батьки, педагоги мріють мати дитину, з якою легко було б працювати. Що характерно для психологічного портрету ідеального першокласника? Якщо узагальнити погляди різних психологів і педагогів, можна намалювати такий портрет.
1. Педагогічна готовність:
- навички читання;
- навички лічби;
- навички письма;
- навички малювання;
- звукова культура мовлення (чисте мовлення);
- уміння розгорнуто відповідати на запитання;
- великий словниковий запас;
- загальна обізнаність.
2. Інтелектуальна готовність:
- диференційованість сприймання як основа мислення;
- планомірність сприймання (спостережливість);
- розвинена уява;
- уміння орієнтуватись у просторі й часі;
- розвинене наочно-образне мислення (вміння виділяти суттєве в явищах навколишнього середовища, порівнювати їх, бачити подібність і відмінність);
- розвинена дрібна моторика (володіння олівцем, пензлем, ручкою, ножицями);
- гарна пам’ять;
- розвинена регулююча функція мови (вміння виконувати словесні інструкції);
- інтелектуальна активність (уміння перетворити навчальне завдання на самостійну мету діяльності);
- передумови абстрактно-логічного мислення (здатність розуміти символи, формулювати запитання, самостійно розмірковувати, знаходити причини явищ, робити прості висновки).
3. Мотиваційна готовність:
- вираженість пізнавальних інтересів;
- намагання засвоїти роль школяра (бажання ходити до школи), прийняття системи вимог, які ставить школа і вчитель.
4. Емоційно-вольова готовність:
- уміння керувати своєю поведінкою;
- збереження працездатності упродовж одного уроку і навчального дня;
- емоційна стійкість (регуляція емоцій);
- довільна регуляція уваги (її концентрація, стійкість, переключення);
- вміння стримувати свої імпульси (наприклад, не перебивати інших під час розмови);
- вміння продовжувати дію, докладаючи до цього вольові зусилля.
5. Комунікативна готовність:
- Бажання спілкуватися з дорослими та дітьми;
- уміння встановлювати контакт з учителем;
- збереження дистанції;
- здатність до особистісного контакту з дорослим (на противагу ситуативному);
- вміння встановлювати контакт з однолітками;
- вміння увійти в дитячий колектив і знайти своє місце в ньому;
- вміння виконувати роботу разом;
- вміння підтримувати рівноправні стосунки з однолітками.
Причини відставання.
1. Педагогічна занедбаність обумовлена:
умовами життя і виховання дитини;
тривалим дефіцитом інформації у дитини;
відсутністю психічної стимуляції в сензитивні періоди (коли найкраще розвиваються ті чи інші психічні якості людини).